Зошит ґвалтують утомлені пальці,
Ніч. Мережа. Недосип. НедовІрші.
Світанку цілунок злегка відчувається,
Й фрустрація тисне. Збулося найгірше?
Глузд нездоровий, потрапивши в секту,
Тягне у прірву потвор безталанних,
Не піддатись гріхам би в стані афекту,
Палітру б позбавити барв звично тьмяних.
Роки симулюють потрібний прогрес,
І творча вагітність, на жаль, без пологів.
Ти, мабуть, не в силі «знайти без адрес»
Ту хатку за морем снігів, ту барлогу.
Дитячість свою крізь старече зітхання
Я воскрешу, і під час зорепаду
Задумаю кволе, та щире бажання -
Ще порцію нам би на двох листопаду.
24.11.13.
