У п'ятницю, 7 лютого в читальному залі Чортківської районної бібліотеки відбулася літературна зустріч "Майданна поезія". Мабуть, вперше такий захід відбувся не у вихідний день, і був позбавлений загадкової романтики ліричного світу поезій, з огляду на тему. На приємну несподіванку організаторів, читальний зал, попри хвороби, робочі справи тощо, зібрав два з половиною десятки авторів та зацікавлених в означеній темі. З вітальним словом звернулася директор Центральної районної бібліотеки Оксана Колівошко. Розпочали дійство хвилиною мовчання по загиблим повстанцям революції в Україні 2013 – 14 рр. Організатор і ведучий (автор цих рядків) зачитав вірш Юрія Маціборко «Монолог батька беркутів ця» - «Сьогодні, сину, мене хоронили / разом із тим, що ти його убив…». Бібліотекар і ведуча Олександра Наконечна подала і сьогодні актуальну розповідь про Лесю Українку, народження якої відзначаємо 25 лютого. Після чого, перейшли до творчості присутніх у залі жителів міста. Гостями літературної зустрічі були як давні учасники, так і ті, хто вперше завітав, зацікавившись темою. Володимир Чепига вдавшись у спогади початку 1990-х років, перейшов до поезій сьогодення, у творі, зокрема, звернув увагу на постамент колишньому Леніну в столиці, де зараз його достойна заміна … - золотий унітаз. «Нуртування джерела» (за словами п. Володимира), незважаючи на пенсійний вік, продовжив Андрій Базалінський, чиї вірші були опубліковані у міському часописі, інші його твори здобули номінацію кращого автора поезій у альманасі «Літературний Тернопіль». Вперше була присутня Оксана Млодзяновська, викладач Чортківської дяківської духовної академії, чиї вірші читали читачі районної газети. Поезія п. Оксани звучала особливо проникливо, зворушуючи до сліз. Як поет і редактор («Золотої пекторалі») виступив Володимир Погорецький, представивши декілька тематичних поезій. Зал спалахнув емоційним вибухом правдивого Слова, коли Наталія Мацелюх, вчитель-методист і громадський діяч віршем озвучила накопичені болі знущання представниками влади над масами українців. Попри характеристику ситуації в державі, виступаюча торкнулася актуальної теми – корупції у нашому місті. Найстарший учасник нашого зібрання Михайло Кіт, громадсько-політичний діяч, який мав відношення до військової справи, по-молодечому зачитав бравурні патріотичні вірші. Ольга Прохорова. яка мало чим поступається роками своєму колезі, і є обличчям нашого Майдану, озвучила тематичну лірику. Дві поезії (інтервалом у півтора місяця), написані в поїзді, вертаючись зі столичного Майдану, зачитав Ярослав Дзісяк (Дорожний). Слід наголосити, що теж були зачитані вірші частих гостей літературного Чорткова, поетес із Франківщини Лесі Геник «Майдановий зов», Наталії Данилюк «Ти пахнеш димом вигорілих шин» та молодого автора із сусіднього села Романа Короля. Богдна батринчук, співголова координаційної ради національно-демократичних сил наголосив про щонедільні віче на площі міста, чисельність яких показує небайдужість громадян до боротьби за свободу України. Щоб завершити позитивом літературне зібрання, ведучий розповів про кумедний випадок у кафе на Хрещатикк. В холодний день у дверях з'являється Панда - аніматор з вулиці. Всі затихають, одна мама тихенько (але всі чують) каже своїй донечці 3-4-ох років: «Доця, дивись, панда»... Доця з ходу викрикує: «Панду - геть!» - присутні вибухають сміхом. Чоловік (Панда) на те каже: «Я хороша панда, можна мені в туалет?» Мала: «А чим докажеш?». Панда знімає голову, бере її під пахву, випростовується і починає співати «Ще не вмерла України...»
Ярослав Дзісяк (Дорожний)
Ярославе! Приємно і радісно,що попри усе,як Ви самі зазначили,літератори Чортківщини своїми поетичними доробками,солідарні з МАЙДАНОМ. А відносно-ЩО РОБИТЬ ТОЙ НА САЙТІ?НЕОДНОРАЗОВО ЗАПИТУЮ СЕБЕ?
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую! загалом, то багато де, але справа в організації зібрання в один час і в одному місці. щодо відповіді на інше питання, то... є люди, які не туди заходять. або їх хтось туди надсилає... це минеться)
«Я хороша панда, можна мені в туалет?» Мала: «А чим докажеш?». Панда знімає голову, бере її під пахву, випростовується і починає співати «Ще не вмерла України...» Ярослав Дзісяк (Дорожний)
Ну, так ещё немного и перед каждым туалетом, чтобы доказать "лояльность" придётся устраивать гражданам распевки.
Иногда хоровые
Если учитывать то, что самооборона майдана воспользуется "опытом" ребёнка
Хороший текст - в перепост.
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
про Панду - з інтернету. маленька донька показала громадянську свідомість!
