Якось кіт Мурко Вихваляка прийшов до річки попити водички. Вона була дуже ласкава до свого гостя. Вони подружилися і почали розмовляти на різні теми.
- Щось ти дуже маленька та мілка, річечко! Я тебе швидко перепливу! - сказав Вихваляка і гордовито підняв голову.
Річка засміялась.
- Чого ти смієшся? - запитав кіт.
Річка продовжувала реготати. Мурко почав ще більше злитися і запропонував парі.
- Якщо я перепливу тебе, - задоволено почав кіт, - я буду приходити і ловити твою рибу.
- А якщо ні? - поцікавилась річка, забавляючись.
- А якщо ні... - подумав кіт. - Такого бути не може!
- Гаразд.
- Ти так просто погодилась, річечко, що мені тебе навіть шкода! Програєш і не буде в тебе риби!
- Подивимось! - лукаво посміхнулась річка, але Мурко цього не помітив, він увесь був у свої\х мріях, де він буде лежати на бережку річки з великою купою риби і сміятися з річки.
- Вихваляка гордовитою ходою зайшов у воду. Потім почав гребти своїми лапками. Ось він вже майже перепливає, зараз буде його тріумф! Але що це? Раптово перед котом з' явився водоверть. Мурко точно не міг передбачити цього. Він розгубився. Поки він намагався тверезо думати, що робити, коловорот ставав ще більше! Мурко провалився туди. Річка допомогла йому вибратися. Вона просто хотіла провчити Вихваляку! Мурко був сердитий і розлючений.
- Ти мене обдурила! - наостанок закричав бідолаха.
Відтоді коти бояться води.
Цікавенько, тільки в розділ Казки перекласти б
