Чорний кінь пробігся містом.
З під копит стелився сон.
У домах вогні намистом
Піснь співали в унісон.
Нотна гама у висотках -
До-мі-ре, фа-соль, до-мі
У процентах та відсотках
Відбивається в вікні.
То згасає, то засвітить,
Пробіжить по поверхах...
Кінь копитами, як вітер,
На Чумацький вийшов шлях.
І засіяв шлях свічками.
В небі музика зірок
Сон прикрашує віками...
Кінь пустився у танок.
Гаснуть вогники і гама...
Одинока нота фа
із мого співає дома,
Із мого не спить вікна.
Цей вірш я писав, дивлячись на багатоповерхівки, де в кожній будівлі царювала своя нотна гама із освітлених вікон, вона періодично змінювалась, ніби наспівуючи мелодію однієї ночі.