Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Старенький Бім - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 25.09.2014 - 00:28
Такі брати менші стають повноцінними членами родин, а відповідно і почуття такі ж. Чуттєва робота, торкається серця ... мимоволі згадуються свої, яких уже на жаль ...
Леся Shmigelska, 20.09.2014 - 21:47
ЗВОРУШЛИВО... НАТАЛЮ "УЛЮВЛЮЮ", ПЕВНЕ МАЛО БУТИ "УЛОВЛЮЮ" (ОСТАННІЙ КУПЛЕТ)
Любов Ігнатова, 19.09.2014 - 00:16
ну от...довела мене до сліз... але на душі якось посвітлішало від них....
Світлана Моренець, 18.09.2014 - 23:59
Зачепили серце, бо сама мала собак, яких ми всім сімейством любили, як рідних. Кілька років відходила після втрати, а потім серце не витримувало, дивитись на бездомне створіннячко, забирала додому.Теплий, такий добрий, чуттєвий вірш! Богданочка, 18.09.2014 - 23:26
Наталочко, дуже сумно... Але може Бім ще трішки поживе... Може йому ще рано у Той світ собачок... У нас минулої осені помер собака, що прожив шістнадцять років. Ми так його любили... І свинка морська моя теж... Я тоді вагітною була і так плакала за свинкою, що чоловік сварив і просив заспокоїтися. Шкода, але ніхто не вічний. Ні собаки, ні люди...
Радченко, 18.09.2014 - 21:34
Скільки життя і мудрості, скільки жалю і дружби!!!Згадався фільм про Біма, Чорне вухо.
Н-А-Д-І-Я, 18.09.2014 - 20:11
Стривожив душу ваший твір.. Жалко тваринок, як людей... А вони ще й беззахисні, голодні...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль... Сумно буде, коли одного разу приїду до мами, а нашого улюбленця вже не буде біля хати... Дякую, Ніночко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олечко! До своїх домашніх улюбленців звикаємо так само, як і до людей!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Анатолію, дякую щиро!
|
|
|