*
«Що вірш? Ума дзвінкоголоса птиця»
На всі вИпадки життя годиться.
І сміх і сльози: все принести може.
Благослови поета, Господи, мій Боже.
*
«По різному ту пташку ми цінуєм»
І золоте перо поетове цілуєм.
Тож хай те золото не іржавіє,
Хай людські душі золотом засіє.
*
«Коли ж із думкою зрідниться мова»,
Народиться тоді і пісня нова.
Поет народиться і слава його злине,
І слово у народі не загине.
*
«Засяє слава, як нова планета»,
Ім’я народиться відомого поета.
Він слово істини народові приніс
І до небес осяяння возніс.
*
«Коли ж у віршеві самі темноти»,
На кожнім кроці злами, повороти,
Тоді такого вірша не шануй,
Тоді за поетичним словом ти бануй.
*
«Хай буде вірш, як прозірна криниця»,
В ній силу черпає поетова десниця,
В ній мудрість черпає поетова душа,
Вона любов’ю серце ороша.