Он дерево цвіте,яке прекрасне!
Високе,гарне і хвилясте.
І все покрилось квіточками -
Це мабуть вишня, дихає так плавно…
Шепоче вітер,сонце сяє,
Пташки щебечуть,море грає,
Але йому все ж так самотньо
А сонце гріє, так спекотно
І ніби море б’є об скелі,
А дерево стоїть в пустелі.
Печаль за рідним краєм
Панує у цієї кралі.
Колись вона росла на вишні
Червоногруда й така пишна
І все ж таки відірвана від щастя
Покинута жорстоко у піску.
Минуть ті дні,години і хвилини
І ти вже будеш деревина.
Не бійся,не сумуй,не плач
Ти взята із самої України
Хоч і покинута в далекій цій країні
Рости, буяй ти цвітом пишним
Й червоногрудими ти вишнями
Зкупаючись із моря люди вийдуть
І глянуть на той бік так дивно,́́́́́́
І кожен говорить про тебе стане:
«Он дерево цвіте,яке прекрасне!
Високе,гарне і хвилясте
І все покрилась квіточками
Це ж мабуть вишня, дихає так плавно!»
́́́́
