Я не житиму так, я не буду без тебе. Це уже не каприз, а, здається, потреба. Я не бачу небес і землі вже не бачу. Світ погас мій увесь. То сміюся, то плачу. Не зупиниться час. Нам його не вернути. Я почну все з нуля, бо не зможу забути. 2009 р.
ID: 485264 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 12.03.2014 19:37:10 © дата внесення змiн: 12.03.2014 19:37:10 автор: igorivna
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie