Вийняти серце з грудей,як Данко,
Роздати голодним бродячим псам…
Знайти собі юну коханку
І здатись її рукам!
Зупинити годинники,входячи в тишу буття,
Розслабитись і перестати битись,
Бо навіщо по суті тобі це життя
Без тієї що змушує душу світитись?
Яка розуміла з півслова,
Яку ти вже втратив на жаль,
Бо ти невдаха в своїй основі,
Нікому не болить твоя печаль!
Отож,вийми серце з грудей,як Данко,
Роздай нахабним бродячим псам,
Знайди собі вірну коханку
І здайся її рукам!
Дуже співчуваю ЛГ! Такого вірша спонукає написати тільки велика туга за Великим Коханням. Не дай Боже пройти через таке! І якщо Кохання - на все життя, то: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244308
З повагою, Г.Д.
дякую
