Блукає вранці сонце по далеких небесах,
І трави ізмарагдові покрила вже роса,
Ми юність витрачаємо на тисячі образ,
В сльозах пройшла життя твого єдиного весна.
***
Програй не раз баталії, та виграєш війну,
Пірнай у води мудрості, неначе вже тонув,
Здається всім, що ти зробив у прірву перший крок,
Та ти лише пробив своїх страхів нову стіну.
***
Незрячий грає пісню про кохання до життя,
Він знав про чесних бідних і багатих без звитяг,
Як важко без бажання нам побачити цей світ,
Я вік прожив, та маю лиш піщинки на вустах.
***
Запахли орхідеями всі площі та сади,
І я тепер не знаю, чи потрібно далі йти,
Ночами я шукаю твій терпкий тендітний слід,
А вдень себе звільняю від любовної біди.
***
Я йшов десятиліттями по пагорбах пустель,
Не часто зустрічаючи повістку від людей,
Хай кличуть божевільним і ховають погляд свій,
Я в пошуках землі, яку знайшов колись Мойсей.