Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Руденко Олекса: Вбивцями вбивць не назвали - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Tom d`Cat, 25.01.2015 - 23:19
Десь під кінець минулого століття Полковнику я компа лаштував. Здавались дикими війни страхіття... Полковник дисертацію крапа́в. Той вельми чолов'яга був учений: І не вчитаєш – формули клубком, В рядок розлігся інтеграл скажений, Ймовірності – не розбереш хапком. В тих формулах докладно розглядалось, Як краще ворога громить полку, Відповідать напаснику ударом, І мати зброю тя́жкую яку. Та бідкався прегірко мій знайомий: Порізав вщент ресурси рецензент! Як зробиш полковий удар вагомий? Пусті склади – реальний аргумент... Хто-зна де ділось, що в Совку клепали. В комерцію рвонули. Пан – гешефт. А потім ті склади попідривали... Ми плачемо, а хтось живе, як шейх. Tom d`Cat, 25.01.2015 - 12:24
Ваші слова – Богу в вуха –Хочеться миру й любові... Тільки хіба ж Бог послуха Ті побажання чудові? Ми, українська громада Тихо сопіли в дві дірки, Всі двадцять років... А військо Миші тягли по коміркам. Все що могли, розкрадали Прапорщики й генерали: Мир навкруги! Не чекали "Братньої" в дім наш навали... Руденко Олекса відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Миші крадуть по зерниніВ тонах крадуть генерали, Треба довічну в’язницю Щоб “бізнесменам” тим дали. |
|
|