Ти знову, ніч собою запалила,
Відверті рухи полонили зір.
Шалена врода, грація і сила.
І, тіло, що створити міг лиш ювелір.
Блиск у очах розпалює пожежу.
Нічим вогонь такий уже не загасить.
І я собі вже більше не належу,
Я твій фанат у цю прекрасну мить.
Твій одяг витканий із світла,
Гаптований мереживом рясних зірок.
Як орхідея, ти в цю ніч розквітла,
Від хижих поглядів чоловіків... жінок.
Дим ніжно твоє тіло огортає,
В його обіймах твій танцює силует.
З білизною, у «хованки» твоєю грає,
Закоханий бешкетник-ультрафіолет.
Твій кожен рух пронизаний бажанням.
Вуста спокусою палають через край.
Танцюй, не зупинятися, волю сподіванням.
Танцюй… люби … кохай...
