Ніхто не почує що серце шепоче,
Емоцій набралося з божої ласки.
І може воно поділити їх хоче,
Тому, щирому, доброму, що без маски.
Зігрілось відтоді як зраджене було,
Ще рано співати над серцем молебень.
Що було забулось, назавжди минуло,
І більше не треба ховатись від себе.
Вже відігрілось тим гарячим повітрям,
Дісталося променів теплих, натомість.
Готове летіти кудись свіжим вітром,
Готове уже розчинитися в комусь..
Бо ж серце не душа, що все молодіє,
Битися важче йому, з часом тим паче.
Як не стріне когось і не порадіє,
То самотнє воно, лиш просто заплаче.
2015р.
