В обіймах теплота,
В його руці її рука.
В очах сльоза, немов зоря
І погляд, як вирвана сторінка з минулого буття.
"Краса, те все краса!" - кричить душа.
"Диявольська краса - спокуса до життя."-
Примхливо шепоче темнота.
У келисі цівка крові...
П"яна душа думає,
Що поруч нікого вже нема,
Не бачить правди,
Не розуміє слів.
Одного разу він їй сказав би:
"Я так хотів..."
Мета не завершена,
E-mail не відправлено,
Проте всі кадри давно вже проявлено.
Біжить від реальності,
Шукаючи на дні притаманності.
Вириває буквальності,
Шукаючи в ньому ідеальності.
Ха-аха-аха! А результат?
Програна гра.
Не наздожене минулого життя.
Цівка в келисі сповзає аж до дна.
П"яна душа над прірвою стоїть.
Хоча б хтось в пам"яті її збережіть!?