Розслабтесь
Рай земний
Не встигло сонце повесніти,
В коханні птах зізнавсь пташисі,
А там, дивись, пташата-діти
Гуртом злітатимуть у висі.
Поллються щебети малечі,
Всміхнуться біленькі хмарини,
Весна складатиме на плечі
Поля веселі по зернині.
Укриються в медові квіти
Ліси, гаї, зелені луки,
Зійдуть веселки дощем вмиті,
Та й небокрай візьмуть на руки.
Шалено мить майне у літо
В гучній тачанці-громовиці,
І позолотить відьма жито,
Мов паніматка паляницю.
Біжать нев’янучі красоти,
Через миттєвості, віками.
Хмільні невідані висоти
Палають долями-зірками.
Ми живемо у цьому чуді,
Лиш не цінуєм плоть від плоті,
І мислимо, повік так буде:
Цей рай земний, його чесноти…
25 лютого 2016 року
