Журавлі
Пролітають, пролітають в небі журавлі.
На дорозі горбики зробили муравлі.
А я той, що по ній завжди не поспіша,
Бачу: дівчина-лелека - дівчина-душа.
Йду за ними, ті лелеки мене манять так,
А вони летять, кружляють, мов малий літак.
Повертаються до мене тії журавлі,
А я стишую ходу по рідній землі.
Вже кружляють ті лелеки аж над головою,
Наче вперше, ходьбу зупинив я свою.
Помаленько підвів я угору очі,
А згори мене побачили дві душі дівочі:
Ой журавлики, журавлики, гарні журавлі,
Мені байдуже, що став я там де муравлі,
Вже полазили по капцях, влізли у штани,
Я не зводячи очей, дивлюсь, де вони:
Ой журавлики, журавлики, пишні журавлі,
Залишайтеся частіше на рідній землі.
як то не бачите? до речі легше вам то виправити, ніж сперечатися: напишіть там про себе в третій особі або "бо я той, що ніколи не поспіша" – варіянтів безліч
миттєвий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
, а на душі,як завжди 
