Ти диво дивне, зіткане зі слів,
Із вітру в полі, зоряного неба,
Із невловимих сонячних жалів...
Таку, як ти, обожнювати треба!
Ти пахнеш літом, сонцем, полином,
Ромашкою і м`ятою, і медом...
Твій аромат п`янить хмільним вином,
Ти пахнеш височінню, пахнеш небом!
Я б за тобою міг піти за край!
Де та межа, щоб не переступити?..
З тобою й в пеклі, мабуть, буде рай...
Таку, як ти, не можна не любити!
Рідко який чоловік здатен на такі слова...щирі, від самого серця , з глибин душі ( біда наших сучасників- в нездатності сприймати такі почуття поважно!)...Люди забувають,що матеріальне - тільки ілюзія!Якби ж ми вміли жити лише Любов"ю!
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Ну, і без матеріального прожити важко, але воно не повинне витісняти духовний світ...Спасибі велике Вам!