Хронічний любитель жіночої статі,
В якого на пенсії все, крім очей,
Зустрів молодичку. І з давнім завзяттям,
Ковтаючи слину, масненько рече:
Ходімо зі мною, моя люба заю,
Чекає на тебе мільйон насолод:
Я оди пишу, серенади співаю,
Свіженький в запасі завжди анекдот.
На що молодичка йому промовляє:
Ви щойно так ніжно назвали мене.
Я зовсім не проти: - ну зая, так зая.
Але ж застереження маю одне.
Ніхто проти од і співанок не спорить.
Та в нас, у зайчих, є природний закон:
Морковка щоб завжди завзята й бадьора,
Й "капусти" у банку хоча би з мільйон.
Ми любимо шопінги, спа, ресторани –
Бажання у тіла й душі молоді.
Якщо це у Ваші уходило плани…
Та де ж Ви ділися? Куди ж Ви? Заждіть!
А щодо різниці у віці.. Якось так склалося, що лише у моїх бабусі з дідом була різниця у 3 роки та у моїх батьків - вони взагалі однолітки. Ну і в нас з чоловіком невеличка .
....Але... я зростала, постійно спілкуючись з родичами, численими бабусиними братами і сестрами, з їх чоловіками і дружинами - менше 15 років різниці ні в кого не було Цікава така закономірність. Не знаю, чому
А от щодо зайок.... є такі зайки, яким капусту в банку подавай, а якого віку - хоч менший, хоч старший - байдуже. І чи на пенсії морква, чи ні - теж байдуже, бо як треба свіжу - знайдуть собі ))))))
Дякую вам за емоції - Ви так тепло пишете, приємно читати
Облом в самом прозаическом месте, ВиктОр! "Любишь кататься, люби и саночки возить". Спекулировать на женских слабостях - способен лишь законченный урод. Мир уродлив. Но в его "Кривых зеркалах" иногда отражаются люди. Душу не вытравить ничем. На этом и стоим. Виктор, спасибище!