Сьогодні у мене в голові завелася кішка.
Нявчить і нявчить, вже болить голова,
а коли замовкає, то я лякаюсь, чи вона ще жива,
і тоді вона еротично зводиться на ніжки.
Моя кішка,
моя киця.
Ти домашня, але поводишся, як тигриця.
Ти вкрита хутром, та прикидаєшся, ніби пір'ям,
і вдаєш, що можеш літати, коли я виходжу на подвір'я.
Моя кішка,
моя
чотирилапа.
Ти залишила плями на глобусі та на мапі,
коли я не бачила, нишком,
щоб я вирішила, що це я захотіла тікати,
а ти мені просто дала про це знати...
Та лякати я нікого не хочу,
дивлячись своєму коханому
в очі,
тому йди геть, хоча б коли я лягаю у ліжко.
Я там і без тебе -
кішка.
Цікавий вірш! 
