І-И
Іриси квітнуть фіолетом,
Інтрига збуджує мій стан.
Розквітли яблуні букетом,
А по землі гуля туман.
Гойдається гілля старого дуба,
Обплетене сухим плющем.
На берег виплигнула жаба,
Чекає мошок за кущем.
Авран лоскоче мені ноги,
Радію я немов дитя.
Обожнюю із лісом діалоги,
Він для мене емоційне укриття.
Аврора скоро з обрію зійде,
Горітиме мов полум'я моїх очей
І за день всю землю обійде.
Відкриє Нікта всю красу ночей.
Не в змозі я відчути часу рух,
Огорнутий коли у безкінечність.
Від нині в лісі мій лишився дух,
І я приречений йому на вірність.
