Де ти тепер, коли страшно ввімкнути новини?
Де твої очі блакитні, блискучі зіниці?
Що вони бачили, що їм ріднесеньким сниться,
Чи вони сплять взагалі за добу хоч годину?
В мене смішні тут проблеми - журнали, уроки...
Малі на перерві побились - дзвонила батькам.
Життя йде в помірному темпі, все крок та за кроком,
На понеділок вірші напам ять задам.
Тільки неправильно все. Ні, не може так бути.
Наша країна знаходиться в різних світах -
Одна половина живе по своєму маршруту,
А інша чекає новини зі страхом в очах.
