Вкрила столи скатертина,
Бо прийшла Андрія днина,
Розв'язався міх святковий-
Ох, Андрію, чорнобровий.
Одяглися в вишиванки
І Оксанки, і Мар'янки,
Вечорниці завітали,
Щоб дівки вночі не спали.
Ні, не будуть вони спати,
Треба пару вибирати,
Звабити красу козачу-
Ой, як весело... аж плачу.
Тішуся у їх бажаннях,
У великих сподіваннях.
Поки дівки ворожили,
Та хліби на стіл ложили,
Хлопці збитків наробили-
А би довгих років жили.
Веселяться всі, гуляють,
Господарі все ладнають:
Вікна миють, хвіртки чинять,
Хай Андрійки відпочинуть.
Наробили всім чудес,
Аж сховався в будку пес,
Чи зі страху... здивування-
Ой, Андрійку, то вже рання.
Дай, вам, Боже довго жити,
Та ніколи не тужити.
Дівок красних покохайте
І ніколи не лишайте.
Нині ваша гарна днина,
Вас вітає вся родина,
Щирі друзі та дівчата,
Повний стіл, тепленька хата.
За вас келих підіймаю,
Многих літ я, вам, бажаю.
Ой, Андрійки- козаки
Веселіться залюбки.
