А ти мені наснилася ізночі,
Така ще юна, наче маків цвіт.
Розплющив очі в проблисках світання,--
Перевернувся вкотре білий світ.
Чи жарт недобрий доля влаштувала,
Чи ми незрілі в мудрості тоді
Прийняли те, що люди нам казали,
Забувши , як співали солов"ї...
А ти мені наснилася ізночі
У сукні білій...кажеш, щоб прийшов,
Молитвою вдивлявся в зорі-очі,
І вже летів до тебе, не ішов...
У мене крила десь з"явились раптом.
І я підняв тебе у височінь.
Між сходом сонця, Убраного гаптом,
Пливло кохання двох земних створінь...
Дуже гарно від імені чоловіка, Надіє! 
