Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Harry Nokkard: Україна не Росія - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 29.04.2017 - 07:38
і всьому Світу доведуть, без слів...
що гідні ми на кращу долю Harry Nokkard відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сподіваюсь, що доведемо. Як тільки позбудемося проросійських прибічників. Дякую за кометнар.
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова) відповів на коментар Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 29.04.2017 - 07:55
доведемо!назад дороги немає ...і втрачено багато...
Harry Nokkard відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це ким доведено? Русофобами. Вони і намагаються цю думку поселити у нашій свідомості. І це буде дорога не назад, а вперед. Ну може тільки як казав їхній поєт - "Жаль только жить в єту пору прекрасную .........." Але це буде, не майте сумнівів. І чого це так раненько, та ще й у вихідний, не спить ця пташка.
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова) відповів на коментар Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 29.04.2017 - 14:58
та...застудилась трохи,от і не спалося)))) згодна з Вами...а мо" ...ще й доживем до Світанку)))))))))))
Harry Nokkard відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Депутатська ніч(або безсоння виборця) Якось прокинувся вночі, немає сну, ну хоч кричи, я пригадав одну стару пораду, баранів треба рахувати, аж доки знов захочеш спати, так рахувати, наче маєш ціле стадо. Лежу рахую раз, два, п’ять, десять, дванадцять, двадцять п’ять, дійшов до сотні, відчуваю нема ради, як не було не має сну, второпав істину одну, часом, на жаль, втрачають сенс старі поради. Лежу у роздумах вночі, немає сну, ну хоч кричи, і баранів немає сенсу рахувати, може змінити баранів, на “любих друзів” і “панів” то все одно, що барани, що депутати. Лежу гадаю, хто як спить, одні тихенько, хтось хропить, та врешті решт, не в тому сенс, що тут гадати, коли спимо ми мовчимо, і не їмо, і не п’ємо, мабуть так само як і наші депутати. Лежу і тиша навкруги, сплять ”любі друзі” й ” вороги”, Верховна Рада тихо спить, втрачає сили, десь у СИЗО Рудьковський спить, десь Шуфрич скиглить, бо болить, болить нога, що ненароком придавили. Немов змія спить Інна Б., десь бачить сни Лук’янов В., хоч мав би на Лук’янівці він спати, десь Ганна Г. у ліжку спить, а може навіть і хропить, і не кричить, не вимагає слово дати. (мовчить, блукає в снах це Г2 (в квадраті). Десь Янукович тихо спить, йому нічого не болить, спить секретар РНБО Богатирьова, і навіть Чечетов мовчить, щось там під ніс собі бурчить, теж не кричить, не вимагає дати слово. Хоча б вночі сплять і мовчать, не скиглять, а проте гарчать, вже звикли на усе в житті гарчати, не заспокоїться ніяк, зграя хапуг і лобуряк, може спокійно сплять хоч інші депутати. Я так втомився від тих дум, що не помітив як заснув, і враз побачив дивний сон, як сон-пораду, призначено якийсь там день, коли без галасу й пісень, можуть бажаючі зайти в Верховну Раду. Там ніби свято і парад, на мотузках є кульок ряд, шикуються в колони “Регіони”, звучить команда – Кроком руш! сто сімдесят із гаком душ, ідуть назавжди, рядові і “дони”. За ними слідом КПУ, що покладалась на Москву, все сподівались допомоги за кордоном, все вболівали за народ, який пускали у “расход” а зараз плентають в хвості за своїм “Доном”. За ними ті, хто ще не встиг, не визначився, чи не зміг, як мавпа, у відомім анекдоті, крутили з ранку до темна, нардепи Блоку Литвина, все борсались, як жаби у болоті. От вже і курява вляглась, трава до сонця піднялась, і щезла геть за обрієм колона мабуть, що бігли з усіх ніг, хто запізнився, той не .встиг, добігти до російського кордону. Потім прийшов сюди народ, що викинув увесь цей ”сброд”, і вичистив усю Верховну Раду. поставив тих, кого обрав, хто на це має більше прав, і викинув всіх зрадників за зраду. На ранок я все пригадав, та мав багато інших справ, та ще до того, почувався зле спросоння, тож випив кави та й пішов, не загубив, і не знайшов, на жаль, то був лише мій сон після безсоння. Ганна Верес, 28.02.2017 - 11:05
...хочу нагадати знов, що Україна не Росія. Не знати за які гріхи, така важка припала доля, та ще лишились козаки, і ще не вмерли Слава й Воля. Справедливий вірш, патріотичний. Harry Nokkard відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганно. У Вас теж є достатньо патріотичних віршів. Тільки на жаль нас не дуже чують.Може хоч діти чи онуки коли-небудь почитають наші вірші, як віршований підручник історії У мене багато таких віршів починаючи ще з Помаранчової Революції.
|
|
|