Нахабна смерть-сліпа стріла,
Що пущена з Чорнобиля,
Ввірвала не одне життя,
Безжалісно й непрохано.
Лишались друзі і рідня,
І внуки не колисані,
А скільки стоінок життя
Лишились не дописані!
Безліку ще по тому згасне,
Просяклих атомом синів,
О Боже милий, сонце ясне,
Чи згине плин кошмарних снів!
Усім Вам, шана на віки,
Любов та пам*ять нації,
Бо зупиняли як могли,
Той шабаш радіації.
Багрянцем, золотом сади
Сліди позапорошують,
Бо ви пішли у ті краї
куди вже не запрошують !
