Пробач, що я тобі все додаю
Такі пекучі хвилювання
Я не навмисне це роблю
В мені цвіте - твоє кохання
Пробач, що сталося все саме так
Хто припустити міг, та хто міг знати
Моє кохання, хай у віршах
Але вірші ти можеш ще раз й ще раз прочитати
О пташко, тільки не сумуй
Хоча кохання інколи і сльози нам дарує
З тобою є Творець - ти оглянись, відчуй
Він розуміє все, Він завжди чує
Хай буде у очах твоїх вогонь та сміх
Для когось дивовижна ти - вже знаєш
Любов - благословення, а не гріх
Та твоє серце також когось зігріває!