А небеса летять , летять
В свої краї, в свої літа
І де мені їх волю взять
Із їх заграв, із їх світань...
Душа – пір'їночко моя,
Думки твої й мої роять
Над оксамитом майбуття
І днями плинного життя.
Приспів:
А Місяченько – свідок наш,
Добра й любові ніжний плин,
Звеш у дитинства той колаж.
Лиш виглядаєте з світлин,
Татусь й Матуся – усмішки,
Так рідні нам і пам’ятні,
Що вдень, в ласкаві сутінки.
О, як завжди нам бажані.
Ця, нам дарована любов,
Кораблик в цілім Всесвіті –
Крізь всі шторми пливемо знов,
Тож Місяць й зорі нам світіть.
Світ чорнобривців рідних хат,
Духмяний, білий – вишень сад
Й поріг, з якого ми пішли:
О доленько, о журавлі...
Приспів:
А Місяченько – свідок наш,
Добра й любові ніжний плин,
Звеш у дитинства той колаж.
Лиш виглядаєте з світлин,
Татусь й Матуся – усмішки,
Так рідні нам і пам’ятні,
Що вдень, в ласкаві сутінки.
О, як завжди нам бажані.
В’ячеслав Шикалович
20.04.2021р. – 02.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
