Це буде ніч в глибокому снігу
який зуміє приглушити кроки
глибокі тіні перетворять
тіла на дві калюжі тьми
ми лежимо спинивши подих
і найтихіший шепіт думки
якщо не вистежать вовки
й людина в шубі не стряхне
на наші груди наглу смерть
треба зірватися і бігти
під оплески сухих коротких залпів
на той жаданий берег
всюди одна і та ж земля
вчить розуму людей повсюди
прозорими сльозами дня
виходить місяць
і зводить білий дім для нас
то буде ніч тяжкої яви
й підпільних задумів
що мають смак хліба і горілки легкість
та вибір залишатись тут
підкріплюється сном про пальми
сон обірветься вмить приходом
поважних трьох з заліза й гуми
які засвідчать імена засвідчать страх
й накажуть йти униз по сходах
нічого не дадуть з собою взяти
окрім співчутливих облич сторожі
еллінське римське середньовічне
індійське італійське єлизаветинське
насамперед французьке можливо
трохи веймарське й версальське
так рухаємо ми свої вітчизни
по одному хребту єдиної землі
але єдина та яку ти захищаєш
вважаєш кращою і найєдинішою
це та де ти у землю ляжеш
або лопати рішуче дзвякання
вириє задумам велику яму.
Zbigniew Herbert ODPOWIEDŹ
To będzie noc w głębokim śniegu
który ma moc głuszenia kroków
w głębokim cieniu co przemienia
ciała na dwie kałuże mroku
leżymy powstrzymując oddech
i nawet szept najlżejszy myśli
jeśli nas nie wyśledzą wilki
i człowiek w szubie co kołysze
na piersi szybkostrzelną śmierć
poderwać trzeba się i biec
w oklasku suchym krótkich salw
na tamten upragniony brzeg
wszędzie ta sama ziemia jest
naucza mądrość wszędzie człowiek
białymi łzami dzień
księżyc wschodzi
i biały dom buduje nam
to będzie noc po trudnej jawie
to konspiracja wyobraźni
ma chleba smak i lekkość wódki
lecz wybór by pozostać tu
potwierdza każdy sen o palmach
przerwie sen nagle wejście trzech
wysokich z gumy i żelaza
sprawdzą nazwisko sprawdzą strach
i zejść rozkażą w dół po schodach
nic z sobą zabrać nie pozwolą
prócz współczującej twarzy stróża
helleńska rzymska średniowieczna
indyjska elżbietańska włoska
francuska nade wszystko chyba
trochę weimarska i wersalska
tyle dźwigamy naszych ojczyzn
na jednym grzbiecie jednej ziemi
lecz ta jedna której strzeże
liczba najbardziej pojedyncza
jest tutaj gdzie cię wdepczą w grunt
lub szpadlem który bardzo dzwoni
tęsknocie zrobią spory dół.