Зупиніть потяг і я зійду на найближчій станції
Блукати містом чи Львів чи Київ байдуже
В коханні немає меж. Між нами нема дистанції
Колись там були океани а зараз одні калюжі
Заплакані вікна дощем окроплені вилиці
Останнє зітхання і дотик до передпліччя
Кохання каліка. Подай же йому врешті милиці
Ми люди не тої епохи. Ми люди не того сторіччя
Різниця у віці. Співай на октаву вище
Я текстів не знаю та слухаю завжди чемно
Присядь на краєчку й присунься до мене ближче
Я до останнього вірила що це в нас з тобою взаємно
