Я споглядав за творивом Великого Митця
Все діло рук Його є досконале
Але перед очима постать жінки ця
До глибини вона мене торкнулася й здивувала
Я бачив її руки небувалої краси
Всі рухи граціозні - це полотно, картина
Та пальці то́нкі - віття у верби
В траві мов загадкова павутина
В вечірній час цих рук торкаються уста
Мов теплий вітер ніжно їх ласкоче
Це руки королеви - справді так
Я бачив це і описати хочу
Бог дарував жінок, щоби прикрасити життя
Це є мистецтво, відкрита книга то́му хто читає
Це дивовижна квітка, таємниця самого буття
Це зрозуміє тільки хто кохає!
