Подаруй коханий,
острівець любові.
Подаруй, солодкі сни.
Подаруй, мрію
довгоочікувану,
у пізню, останню
пору бажану.
Не хочу бути вільною
від тебе, така свобода
мені не дорога,
не потрібен мені такий
політ вільний.
Вражає швидкоплинність
життєвих ситуацій.
Усі ми, під Богом ходимо,
хоча людські серця
і без меж.
Ну ось і я,
поплакалася - сльозою
вмилася, адже Життя
триває, і знову
Долі повинилася.
