Коли сині сутінки опустяться в долину, Коли не видно буде нічого, крім тіней прийде синя імла. То час, що приховує від очей кольори, що відкриває інший бік речей. Синя імла оплутує гори, і вони стають темними, грізними, неприступними.
Тоді надходить час для страшних оповідок, що розбурхують уяву і наділяють тіні новою сутністю.
А якщо за тією густою синню щось таке, про що не розповість жодна легенда?
Ще не розгорілися ватри, стихли всі звуки. Все застигло у чеканні. Тільки скеляста стіна попереду. Відділяє ніч від денного світла.
Та вона вже прокрадається у долину. Сховалася червона заграва сонця. Сутінки все темніші.
Яка ж історія ховається у синій імлі?
