Спокуси у моїх очах,
І болі із життя,
Надали значення тому,
Кого я більш за все люблю.
Не перестала дивуватись,
Через журбу і тугу.
Не перстала я кохати,
Життя, свободу і його...
Він десь далеко де не була,
Іще ніколи я...
Лишив мене у мріях,
Де він буде зі мною.
З роками я вже стану,
Через поріг перступати.
Аби минуле полишити,
Де він залишиться один.
Переступлю в нове життя,
В якому я все ж розцвіту.
Де може стану біля мрій,
Настільки близько як ніколи.
Та не забуду як колись,
Я пригорталась до нього,
До мого щастя, милого мого.
Я лиш згадаю у печалі,
У мить коли одна залишусь,
Коли на серці пустота,
Я буду думать лиш про нього.
Миліше посмішки не стане,
Як лиш від спогадів своїх,
Бо так як зним я процвітала,
Він став мій янгол охоронець!
