День за днем збираємо плоди
Того, що засіяли у душі
Наші пращури: діди і прадіди,
Що терпінням славились... Насущні
Їх потреби поглинав час-плин
Лиш сміливі не корились - встали...
Але серед тисячі таких - один,
Ризикнув життям не задля слави...
І тепер метаморфози мрій
Хмарами над нами аж зависли...
Незалежність...Знов за неї бій...
Дотерпілись, а чи, може, звикли,
Що у нас вороже, мов своє,
Що в полоні мова наша й віра...
Що заплутались в простім: а хто ж я є?
Патріот чи образ лицеміра?
І плетуть маніпуляції хід дум,
Звільнитись від них не всім під силу...
Хоч і просто - УКРАЇНЦЕМ будь!
І згадай - ти перший був РУСИНОМ.
Була знана Київськая Русь,
про московію не чули ще століття,
то ж зітри метаморфозний бруд,
Що заносять вже і нашим дітям.
Україна наша - міць, краса...
Розцвіте ще! Світ про нас почує...
Місія Вкраїни не проста:
Кожен з нас-народ- її збудує...
