Карпати, Карпати, чарівні Карпати!
Про вас ще з давен складають пісні.
Вас треба всім серцем й душею кохати,
Бо ви є красою на нашій землі.
Ви завжди даєте пісенні таланти,
Що гордо по світі пісні їх звучать,
А гучні трембіти й гірські музиканти
Не раз у забавах всю нічку не сплять.
Бо вас прославляють, милі, квітучі,
І так певно буде, я вірю, завжди.
Ви вільні, високі, веселі, могучі
Й народу на ваших просторах рости.
Он, глянь, як співає Софія Ротару,
Чи Іван Попович, чи навіть мій сват,
Не кажу вівчар, що стежить отару,
То голос народу, то відгук Карпат.
Тут все таке миле, привітне, ласкаве,
А кожний куточок - то казка своя.
Тому знатні люди у тебе бували
Й їх твоя зарядка на подвиг вела.
Одних в боротьбу, а других творити.
І в тих і в других ви в серці були.
Бо з вами нам треба співати і жити
Й від всяких напастів вас берегти.
