Сиджу. Навколо тиша,
Десь вітер завива.
Сиджу і ледве дишу,
Доріг назад нема.
Сиджу. Наче в полоні,
Наче в полоні снів.
Весь світ як на долоні,
Та не сидіть я хтів.
Хотів я жить у русі:
В бігу чи на льоту,
Але живу у тузі,
Лелію самоту.
Хотів у чистім полі
Наввипередки бігти,
Хотів я в синім морі
Пливсти поперед хвиль.
Я мрію, щоб зі мною
У кожну темну ніч
Погомоніли зорі
І місяць віч-на-віч.
Мовчать до мене зорі
І місяць одвернувсь,
Сиджу я сам надворі,
Ніхто ще не проснувсь.
Коли проснуться люди,
Підіймусь я й піду,
Притулок є усюди,
Де правди не знайдуть.
Коли проснуться люди,
В кімнаті сам замкнусь,
Ніхто шукать не буде,
Я цього й не боюсь.
Якби мене зустрів хто,
То б не здогадався,
Що бігло життя стрімко,
Поки сам не зостався.
Сиджу і даль жевріє,
За даллю пустота.
І втратив вже надію.
І в серці самота.
Червоноград, 18.12.2016
