Герберт Нойфельд / Herbert Neufeld
КУКОЛЬ
Стреляют сердце, стреляют душу – ничего им
не жаль.
Присело себе на подоконник,
сунуло пучочек в рот,
маму высматривает. А мама лежит посреди улицы
с пол-фунтом хлеба в руке...
Над двадцатым веком куколь да Парсифаль.
Антистрофа
Играть Скрябина тюремным надзирателям
---
это ещё не революция.
Орёл, Тризубец, Серп и Молот... и каждый
выступает за своё.
Своё ж винтовка в нас убила.
Своё на дне души лежит.
А может взять себе да и поцеловать
пантофлю Папы?
Павло Тычина / Павло Тичина, «Кукіль» (1920)
перевод на русский
Герберте, у фразі укр. "засунуло пучечку в рота" слово "пучечка" - це синонім до слова "пальчик" (пучки - пальці). А рос. "пучок - пучочек...
От прочитають українці Тичину вдумливо завдяки вашим перекладам, бо давненько не читали.
Дайош! - усім Українцям, та з них особливо таким, що прихворюють на сіндром забетоновано-неодкриваємого колосовію, та також на сіндром застиглого псевдопатріотичного "блакитожовтізма", на запеклу ангіну провінційности та на вроджене незламне "нео-архі-просвітянство" - шкловскіанським міцним ОСТРАНЕНІЄМ у формі степової Офелії-ПРИМАРИ = Геть у дризг РУСІФІКОВАНОГО КЛЯРНРЕТИЗМУ, що жахає й шурить степовими ночіма при світлі мертвого місяця крізь сіро-хмарні завіси на обеззорених небосхілах!!! Дайош НОВУ УКРАЇНУ яка дістала на решті розгадкі про те, що є насправді той рідкий ПТАХ, ЩО долетів такі єдиним у Всесвіті до СЕРЕДИНИ ДНІПРА, маючи на увазі (певно за Гоголем!) - УСЮ ДОВЖИНУ БУДЬ-КОЛИ ТЕКУЧОЇ (включно з у минулім, сучасним та майбутнім!) текучей у БОРІСФЕНІ ВОДИ. Той птах є П. Тичина. Це не моя ідея, до речі, а Євгена Маланюка (автора "пофарбованої дудки") Отже Є. Маланюк боготворил Тичину та позавсяк час - дуже поважав, розумів, поділяв позицію (не офіційно звичайно) та підтримував у послідовному складному спротиві проти сістеми. Також І. Бунін ( - один з найавторітетніших та найпильніших прихільників таємничного кола-опору започатого дуже рано вже навколо Єсеніна та Тичини) участь приймали Асеев, Маяковський, Мандельштам, покі жили, ще І. Багряний, Осьмачка та ін. Ми маємо тут фантастичний приклад культурно-соратничької кооперації між росіянами та українцями представленими найталановитішими та найрозумнішими культурними лідерами націй. І вони насправді перемогли сістему - станцювали сміливо та зухвало на самому носі зміїного-діявола звірскої сістеми. Нажаль найстрашнішими ворогамі були саме псевдо-свої зраднки та конформісти у масах навколо тебе без кінця і краю, соррі, пані Світлано, мене знову "занесло". Але розгадку Тичини я давно знаю на рівні науково-раціонально-логічно доказуємому (він був, так само як Єсенін та Бунін й Маяковський, Мандельштам - геніальним кріптологом! Обійма
Вітаю, Герберте.Вас цікаво "заносить" Так, геніальних людей єднає , напевно, їх вміння дивитися в суть речей і бачити найважливіше, а також болісне відчуття правди і справедливості, геніальне прозирання у майбутнє, тому не дивує те, що ви розповіли про Тичину, Єсєніна, Асєєва, Маяковського... Згідна також із думкою про псевдо-своїх зрадників. Сумно лише, що творчість таких геніїв, впливаючи на уми людей, не змінила підлу тоталітарну систему росії, яка послідовно знищує кращих із кращих, тих, що не згодні з нею. У 20 ст. В Німеччині, яка дала світові геніїв думки і Слова, зародився страшний монстр фашизму, а нині в росії, країні всесвітньо визнаних геніїв, з'являється новий монстр , якому наплювати на геніальні гуманістичні ідеали, який сміє розпочинати війни не чужій території. Ось це сумно.Та мене теж не туди занесло. Дякую, Герберте, буду читати ваші переклади - вони цікаві і для рос. читачів , і для українських.