The Jaguar
by Ted Hughes
https://www.poetryfoundation.org/poetrymagazine/browse?contentId=27388
Мавпи позіхають і смакують своїх бліх на сонці.
Папуги верещать, як від вогню, або дефілюють
Мов дешеві повії, щоб привабити відвідувача з горіхами.
Втомившись від нудьги, тигр і лев
Застигли, мов сонце. Кільця удава
закам'яніли. Клітка за кліткою або порожні, або
Смердять тими, що сплять під прілою соломою.
Це може бути малюнком на стіні дитячої кімнати.
Але той, хто швидко все це минає, опиняється
Біля клітки, перед якою натовп дивиться, заворожений,
Як дитина у сні, на ягуара, що метається розлючений
В тюремній темряві вслід за свердлами своїх очей,
Котрі плавляться від шалу. Не в нудьзі -
Око щасливе тим, що сліпне в огні,
Від удару крові в мозку глухне вухо -
Він кидається від решітки, але для нього немає клітки,
Як для візіонера немає камери:
Його стрибки - в пустелі свободи:
Світ повертається від поштовхів його лап.
Над підлогою клітки відкриваються горизонти.
