Роздався згук і флейта заспівала,
Тью - ві, ті - тлі, йю - іт.
Весна довкруж у долах оживала,
Зірвався жайвір свічкою в зеніт.
Не встигло сонечко піднятися угору,
Ще над полями й лугом не зійшло.
У вись зірвався, в далеч неозору,
І вшкварив пісню так, що загуло.
Ще сніг лежить місцями по долині,
Ще блідо світить голий небокрай.
А вже співак озвався у вишині,
Лаштує плуга в оранку ратай.
Звучали ніжно трелі мелодійні,
Затріпотіло в грудях і щемить.
Як дзвін злетіли звуки заспокійні,
Й понесли пісню в сяючу блакить.
Він не співав, він Господу молився,
Весну приніс нам божий провісник.
Блаженний спокій в душу оселився,
Ділився з нами щиро чарівник.
