А дитинсвтво кольорове, веселкове...
Як кульбабку здунув хто - втекло.
І вже юність на порозі світанково
Навстіж - серце, двері і вікно
Донечки , сини - дорослі діти,
Юності напийтеся смаку-
Пуп"янки розкрили свої квіти...
Мама з жалю змахує
сльозу....
Не натішились дитинством вашим
вволю,
Хто любові може не дібрав...
Гладимо не завше ніжну долю,
Замість серденька - твердий залізний сплав...
Де б та доля вас не проводжала,
Ми її молитимем щомить,-
Щоб настил мягенький настеляла,
Хай ніщо вас, діти, не болить
Мрії
Хай лягають килимами
Перед ваші ноги молоді...
Діва - Мати буде поміж вами
Ангел-охорнець - угорі.
Повертайте завше в світ дитинства,
Звідки всі стежки, як змах крила,-
Де коріння роду й материнства-
Там любов і пам"ять не вмира...
Повертайте на свої пороги,
Де на вас чекатимуть завжди...
Будьте поціловані всі Богом
І летіть, як птиці, до мети
