А я ще не натішилась весною.
Я не намилувалася красою.
Не зауважила, як зацвіли тюльпани,
Як засвітились ліхтарі-каштани.
Я не надихалась бузком духмяним,
Ні цвітом яблуні блідо-рум’яним.
П’янка конвалія мене манила,
Та я неначе двері зачинила.
Коли відзолотилися кульбабки?
Коли закумкали у струзі жабки?
Уже давно лелека поселився,
Гай співом соловейка звеселився.
Весняний дощик мимо пролетів,
До мене доторкнутись не схотів.
Над цвітом бджоли все гули-бриніли,
Про весну розповісти щось хотіли.
-Ми тут, - все виглядали полунички
І сонцю підставляли ніжні личка.
Чи справді я цього не помічала?
Чи шкода, що весна уже промчала?
Вже час насолоджуватися дарунками літечка.
