хотіла би дуже я зіркою стати
казкові й чудові співати пісні
у зорянім небі над світом кружляти
і гнала би геть усі думки сумні
хотіла би вмить я стати годиною
гуртуючи всіх-у моїх час руках
і люди молилися б мов перед картиною
я все контролюю-я, це є шлях.
хотіла би стати морською хвилею
із рибами в простір виходила б я
розбивалася об береги долею
несла б мене швидко слів течія
хотіла би дуже стати моментом
мене пам'ятали би все життя
карбували в пам'яті ,мов цементом
ставала би я на шляху в небуття.
та все ж зараз я просто людина
я маю простір, я маю слова
душа моя щира, і думка єдина
людина-це та, хто ще вірить в дива
