У вбранні буття зеленім
Наречена сьогодення,
Вся ясна та дуже ніжна,
Від землі – легка підсніжна
З величавістю царівни,-
І тому,- зовсім не дивно,
Що красуню ніжить милу
Промениста світла сила
Надзвичайністю корона
Навкруги фарбує лоно
Цвітом пишним різнобарвним,
Життєдайним чуйним гарним
А з теплом пори чудовим,
Та пробудженням медовим
Йде дзюрчання плин з поривом,
Що вирує справжнім дивом
Бо вона,- струнка покірна,
У шаленості – безмірна,
З невщуханням у природі
З бездоганністю, при вроді
Прикрашає світ довкола,
Низько стелиться додолу,
Як розумна юна доня
Шле повагу,- при поклоні
Вдячно обрію за вдачу,
Естафетну передачу
Від зими у казці прози
До веснянок та мімози
Де поезії вітання,
Буйність з палкістю світання,
Те дівоче зілля, чари,
Злети до вершин за хмари
З добрим подихом чарівним,
Ароматом ексклюзивним
З доленосністю – рясною,
Яку кличуть всі – весною!
Адже з поглядом квітковим
У березні – фіалковим
І бузковим в дні привітні
Травня, а до нього – квітня
Вільно грає так,- не стисло
З веселковим коромислом,
Спів вплітаючи чеканний
У джерельний звук весняний…
12.03.2019р.