Чортомлик. (вільний переклад вірша Чертомлык, автор J. Serg) .
Килмотроч у дзеркалі заднього виду,
Полюбуйся степу минулим слідом,
На межі віків тут жили татари,
І коней пасли, і овець отари.
Де лани кар’єрами мінять лик,
Козаки колись боронили млик,
Шаровари широкі поодягли,
Із лози готелі собі сплели.
Тріпотіли ляхи, литвини томили,
Москалі обіймами їх давили.
Воювали мужньо, помирали тихо,
Називали горе журливо: "Лихо".
На Товстій могилі зеленіє море,
Соловей змовкає в комаринім хорі.
Погубили плавні, утопили Січ.
І Великий Луг у воді опліч.
І межа тепер не межа, а дамба,
І вода цвіте так, що рибі амба,
Віко віку тиком нервово мличе..
Помагайбі, батеньку Чортомличе..
Першоджерело:
Чертомлык (автор J. Serg)
Кылмотреч в зеркале заднего вида,
Полюбуйся степью и позавидуй,
За чертою этой жили татары,
И пасли коней и овец отары.
Но пришли казаки, отчертили млык
Где дымит в карьере теперь грузовик,
Шаровары широкие враз одели,
Из лозы сплели себе здесь отели.
Трепетали ляхи, литвины потели,
Московиты злобно на них глядели.
Воевали лихо, умирали тихо,
Называли горе печально:" Лыхо".
За могилой Толстой зеленеет море,
Соловей смолкает в комарином хоре.
Загубили плавни, затопили Сечи.
И Великий Луг под водой по-плечи.
И черта теперь не черта, а дамба,
И цветет вода так, что рыбе амба.
И замучил веко века нервный тик.
До свидания. батюшка, Чертомлык.
2.06.10 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193217
Я нещодавно попрощалася з Чортомликом назавжди. А був час, їздила туди щомісяця.
Це непросте місце, там козаки вигулькували-мликали де не чекали їх вороги. Ті місця недаремно затопили, була там якась таємниця, яку нам не дозволено знати..
Дякую На жаль, від Чортомлицької Січі не лишилось навіть маленького пам'ятника. Лишилось селище Чортомлик - назване на честь річки Чортомлик, води якої були змішані з Каховським морем. Є ще пам'ятник кошовому Івану Сірку приблизно за три кілометри від Січі.. І є там широкі простори, степовий вітер, білі легкокрилі лелеки стережуть загублені козацькі душі..
Дякую Вам
В нашій країні дивно все "перевертається" в історичному плані: на словах всі прославляють старовинне козацтво, співають "І покажем, що ми, браття, козацького роду", а на ділі знищуються козацькі могили, не створюються жодні умови для збереження пам'яток про козацтво..
Дякую сердечно. Чортомлик особливий. Чортомлицька Січ зараз затоплена, а землі навколо і досі перекопує Коломойський кар'єрами. А люди там живуть мудрі, з красивими серцями і золотими руками - такі ж красиві, як золоті вироби скіфів, яких багато було знайдено у скіфських курганах
На жаль, від Чортомлицької Січі не лишилось навіть маленького пам'ятника. Лишилось селище Чортомлик - назване на честь річки Чортомлик, води якої були змішані з Каховським морем. Є ще пам'ятник кошовому Івану Сірку приблизно за три кілометри від Січі.. І є там широкі простори, степовий вітер, білі легкокрилі лелеки стережуть загублені козацькі душі..
