Недовго вже залишилось до днів
коли мертвіє лист і ша́баш непогоди,
а нині вересень - звір дивної породи
лежить смиренно в мене на вікні.
Примружившись, неначе хитрий лис,
в кімнату заглядає з підвіконня,
сухий кленовий пожовтілий лист
кладе, як теплу лапу, на долоню.