О, диво нашого Полісся!
Смачні, рум'яні деруни!
Картоплі мисочку начистим,
Тертушки виберем дрібні -
І тремо, тремо, тремо, тремо…
Дивись-но – руки не порань!
Тепер – яєчка додаємо
І трохи борошна … Пора
Пательню добре розкалити.
А де ж наш смалець? Ой, нема!
Ні-ні! Олії ви не лийте!
Насмажим шкварочок. …Дарма
По закутках шукаю сало.
Отак! – чудовий цей продукт
Без мене весь уже зжували…
Прожогом до базару йду.
Так, можна смажить і в олії,
Якщо вже смальцю – геть нема!
Однак ми все ж-таки волієм
На смальці – зовсім інший смак!
Шиплять, шкварчать, гарненькі, милі,
Румянець – наче на щоці…
Але ж – ну як же я втомилась!
Тремтить виделка у руці,
Як на вітру в осики листя…
Тож побажання всім мої:
Як вся сімя бажає їсти –
До праці – теж усій сімї!
А ще холодної сметанки
На кожний драник… Смакота!
Як правильніш: дерун чи драник?
Полісся каже так і так.
Оценка поэта: 5 Не только прочёл, но и перепечатал, чтобы восхищенно похвастаться этим гимном моим любимым дерунам. Слава, Кузя! И огромнейшее спасибо! Сижу и облизываюсь от от предчувствия завтрашней радости: буду жарить деруны!
Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я уже одно блюдо сначала описала для конкурса, потом не удержалась - и быстренько приготовила! Приятного аппетита! или - смачнОго!
Я уже одно блюдо сначала описала для конкурса, потом не удержалась - и быстренько приготовила! 
Приятного аппетита! или - смачнОго!
