Час минає, і все на вколо змінюється..
І тільки спогади лишаються у снах
У них ми знову, поринаємо в дитинство...
І там все добре у всіх нас.
Не зранене ще серце, лиш коліна..
Не знає болю, ще душа,
І не зациклені ми на проблемах, вільні..
Й проблеми наші зовсім не в грошах.
Ще не прибиті побутом, ділами
І свят чекаємо із трепетом в серцях
Ми не задумуємось що далі буде з нами
Й не знаємо що означає слово"крах"
Хто ж знав що буде не як в казці.
І що життя це не історія "дісней"
Що кожен з нас одягнений у масці
З якою привселюдно ходить кожен день.
Так хочеться дитинство повернути
Й не знати всіх проблем, розчарувань
По іншій стежці в момент той повернути
Тоді можливо б і не було сумнівів...питань...
