ЧОЛОВІК
Моє життя! Моя свята дорого! ...
Куди мене ти, врешті, приведеш?
ЖИТТЯ
Дізнаєшся ... Гляди під ноги! Стеж!
Без пильності не знатимеш нічого!
ЧОЛОВІК
Якийсь горбок? Ти ніби йдеш угору?
А я тобою, радісний, іду!
Так високо ... Я звідси не впаду
В життя чийогось прірву неозору?! ...
ЖИТТЯ
Ти йдеш крутою стежкою до раю,
Вона тебе, повір, не підведе!
Тобі ж я щиро дякую за те,
Що я від тебе зовсім не страждаю.
ЧОЛОВІК
До раю?! ...
ЖИТТЯ
Так! Та то- вже інший світ!
До нього ти пройдеш земну вершину,
А потім я тебе поволі ... кину,
Як кидає весняну річку лід ...
ЧОЛОВІК
А зараз я виходжу на цей пік?! ...
Який же ж я нещасний чоловік!! ...
ЖИТТЯ
Чому “нещасний“? Бо мені покірний?!
Обабіч від твоїх порожніх слів-
Мільйони перекоцаних життів!
Мільйони, чуєш?! і людей, безвірний!!
Тягнуся я без ям і калабатин
Від двох життів твоїх святих батьків
Повз ціле море різних рівчаків
На Еверест твій, повний конопатин.
Твого життя тонесенька дорога
Виходить на шалену висоту,
Та, попри вітер, темряву, сльоту,
Ти йтимеш далі, поки буде змога !
Бо в кожного на світі власний хрест-
Із гідністю пройти свій Еверест.
5 травня 2008 року.
