*натхнено поезією Юлії Мусаковської "Знайди собі жінку для життя..."
Знайди собі чоловіка для життя,
для продовження роду,
поділу ліжка, квартири,
для самоствердження, розради мами.
Чоловіка, який кожен новий день з Тобою
сприймає, як нагороду,
носить стильний годинник, ненавидить сіре,
досліджує Тебе всю своїми губами.
Чоловіка, з яким Ти наче і в сув'язі, і на волі,
який смішить до щикавок дурними мінами,
доглядає за бородою,
легко сходиться з Твоїм друзями,
поряд з яким спокійне світіння наповнює душу.
Чоловіка, з яким можна під дощем
сидіти без парасолі,
який захистить від зажури всім-усеньким собою,
хоче з Тобою доньку і сина,
а в обіймах часом, здається, задушить.
Чоловіка, ходу котрого Ти впізнаватимеш
серед тисяч інших,
біля плитки безпомічного, як дитя,
в житті міцного, як фундамент, що тримає дім.
Чоловіка, який бодай попервах
Тобі писатиме вірші,
якого Ти називатимеш котиком і дорогим,
з яким днями й ночами не зможеш наговоритись...
Знайди чоловіка для життя - і живи з таким.
Обіцяю більше Тобі не снитись.
2021-06-22
тут є кількаденний "піст" на коментарі для новачків, от, правда, не знаю скільки саме, але недовго))
а в звичному режимі мала б бути доступна іконка чоловічка у синьому, внизу коментаря, що вам залишив читач
а мені оце нагадали (теж Юлине):
Чоловік, який про мене піклується,
носить під пахвою подушку,
аби підстелити
кожного разу,
коли мені заманеться впасти.
Будь мені – не кажу йому.
Ожеледь. Щопадіння –
трішечки менше страху.
