І ми помремо не в Парижі
Не стрибанемо з Мірабо
Чи може з палуби або
По Сен-Мартен не пустим брижі
Не скінчимо від менінгіту
І не піймаєм овердоз
І попри все багатство поз
Не згонить приступ нас зі світу
Летальний сон нас не здогонить
І не скуштуєм божевіль
І десь дорогою в Трувіль
Не вріжемось в пусті вагони
Нас не заколють на Монмартрі
І у Булоні не зведуть
Й лиш фари під Альма мигнуть
Неначе світло у театрі
Не вб'є ниркова недостатність
І винний мій алкоголізм
Чи десь відгомін аневризм
Що в нас обох до них є здатність
Бо ми народжені щоб вмерти
Не знаю де - та не Париж
І я згорю і ти згориш
В обіймах українських смерти
